Коли йдеться про біг, у 68-річного Юрія Чернягіна багато причин для радості.
Він пробіг 15 марафонів за своє життя. У 2019 році Чернягін відзначив 50 років від свого першого забігу (і коли ми кажемо "відзначив", ми справді це маємо на увазі: він влаштував пікнік з цієї нагоди). І зовсім недавно, три тижні тому, Чернягін завершив свій 100-й забіг Runday – безкоштовний тижневий 5-кілометровий забіг, який відбувається щосуботи по всій Україні.
З 2017 року Чернягін приходить на Труханів Runday у Києві щосуботи, "якщо немає вагомої причини (пропустити його), наприклад, відрядження або застуда".
Він каже, що йому подобається можливість ділитися своїми знаннями з іншими, а також спілкування з іншими бігунами, які приходять на заходи.
"Мені подобається, що група молода. Це приємне відчуття, бігти серед молодих людей. Я заряджаюся їхньою енергією", - каже Чернягін.
Чернягін, який переїхав з рідної Росії до України під час Євромайдану 2013-2014 років, досі здригається, коли згадує свій перший забіг під час служби в армії біля Санкт-Петербурга.
"17-го мене призвали. А 18-го (мене змусили бігти)", - каже він. "Це був мій перший забіг взагалі. І на мені були чоботи та військова форма. Я сильно страждав, перш ніж завершив його".
Його результат не дотягнув до необхідних 10-11 хвилин на дистанції 3 кілометри. Він пробіг її за 20.
Але жахливе регулярне 3-кілометрове бігове завдання стало неабияким подвигом, коли він знайшов іншу причину бігти... За коханням.
"У 1973 році так сталося, що мене відправили на цю військову базу. І за 8 кілометрів від військової бази жила моя дружина з нашою дитиною. Тож я біг 8 кілометрів, щоб її побачити... 8 кілометрів туди й 8 кілометрів назад вранці", - згадує Чернягін. "Ніхто про це не знав".
"Раптом я зрозумів, що це була дистанція 8 кілометрів, а не 3. Я зрозумів, що мені це подобається".
Невдовзі йому виповниться 69 років, і Чернягін не збирається найближчим часом відмовлятися від бігу. "(Завдяки бігу) я почуваюся досить впевнено", - каже він. "Я бігтиму, доки зможу рухати ногами".